- 28 Травня, 2025
- 12:32 am
- Україна
З 23 по 25 травня 2025 року Україна і Росія здійснили обмін полоненими в форматі «1000 на 1000», в рамках якого в Росію виїхали також 70 громадян України, засуджених за колабораційну діяльність.
Цей обмін викликав широкий громадський резонанс, піднявши питання про те, хто ці люди, яка їх роль у контексті конфлікту та які наслідки для України загалом. BBC розбиралися в цьому питанні.
Проект «Хочу к своїм»: механізм обміну
Український проект «Хочу к своїм» був створений з метою регулювання обміну між Україною і Росією. Це публічний список засуджених за державну зраду і колабораціонізм, які виразили бажання виїхати в Росію, за умови, що російська сторона поверне українських громадян, які знаходяться в полоні.
Проект реалізується Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, з підтримкою Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Основними цілями проекту є:
- Публікація інформації про громадян України, які співпрацювали з російською владою.
- Надання можливості громадянам, які продовжують співпрацювати з ворогом, припинити таку діяльність та повернутися на батьківщину, якщо вони висловлять бажання припинити співпрацю.
- Забезпечення взаємодії з громадянами, які мають інформацію про діяльність ворожих агентів, для подальшого розкриття цих даних.
- Сприяння громадянам України, які не бажають жити в своїй країні, але хочуть переїхати в Росію (в слід за кораблем), за умови виконання обміну.
Цей механізм забезпечує можливість для громадян України, засуджених за співпрацю з Росією, виїхати (в слід за кораблем) в Росію, якщо буде виконано умову — повернення українців з російського полону.
Хто ці люди?
Серед 70 громадян України, які виїхали в Росію в рамках обміну, є представники різних регіонів країни, включаючи Херсонську, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Вінницьку, Хмельницьку, Запорізьку області та місто Київ.
Найбільша кількість людей, які виїхали в Росію в травні – з Дніпропетровщини.
Тепер навпроти них на сайті «Хочу к своїм» стоїть помітка – “виїхали в РФ одночасно з поверненням справжніх українців з російського полону”.
Вони чекали виїзду від місяця до року.
Переважна більшість людей з виїхавших у травні в Росію осудили за те, що вони передавали російським військовим координати розташування українських військ або техніки в своїх областях через канали в вайбері або телеграмі.
Деякі з них, як стверджує слідство, також придбали або отримали вибухівку чи іншу зброю – для чого саме це їм потрібне, не вказано. Але ці речі знайшли по місцю обшуку у засуджених.
Ці люди були засуджені за різні форми колабораційної діяльності, включаючи:
- Співпраця з окупаційними властями: Заняття посад в органах правопорядку, робота в установах, контрольованих російськими властями.
- Передача інформації: Збір та передача розвідувальної інформації про місцезнаходження українських військ і техніки.
- Пропагандистська діяльність: Поширення матеріалів, що виправдовують дії російської армії та дискредитують українську владу.
Приклади засуджених:
- Віктор Кирилов, 59 років, з Херсонської області — став поліцейським в окупованому регіоні і працював водієм в місцевому відділенні поліції.
- Володимир Назаров, 52 роки, з Дніпропетровщини — активно публікував у соціальних мережах матеріали, що підтримують російську агресію проти України.
- Петро Гресько, 65 років, з Івано-Франківщини — поширював антиукраїнські матеріали в російських соціальних мережах.
Подібних випадків багато, але є і більш незвичні історії.
Наприклад, 66-річний Олександр Тарнашинський з Києва, як стверджує слідство, по домовленості з громадянином Росії створював в Україні різні благодійні фонди та громадські організації.
Туди з Росії мали надходити гроші, які повинні були йти на поширення звернень і матеріалів з дискредитацією чинної української влади.
Також за ці гроші мали робити різні збори, засідання, круглі столи, підготовку та підписання різних меморандумів і угод, що “створювало сприятливі умови для подальшого здійснення зміни силовим шляхом конституційного ладу та захоплення державної влади”.
Спільники, як стверджує слідство, також планували писати листа і звернення до російського президента Володимира Путіна.
Ці люди стали частиною обміну, виїхавши в Росію, але їх участь викликала громадське осудження. Підняті питання стосуються не тільки законності такого обміну, але й моральної відповідальності цих людей.
Статистика та факти
- 31 з 70 засуджених мають профілі на сайті «Хочу к своїм».
- Серед виїхавших громадян України — представники різних областей, включаючи Херсонську, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Вінницьку, Хмельницьку області, а також місто Київ.
- Більшість з цих людей — чоловіки, хоча серед них є і кілька жінок.
Механізм виїзду колаборантів в Росію
Для того щоб виїхати в Росію, громадянин України, засуджений за колабораційну діяльність, повинен подати заяву в Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Заява повинна містити чітке намір виїхати в Росію в обмін на повернення українських громадян з російського полону. Якщо заява схвалюється, суд може винести рішення про звільнення засудженого від покарання.
Після цього засуджений буде направлений на українсько-російський кордон під наглядом правоохоронних органів, і, за умови виконання російською стороною дзеркальних заходів, він виїжджає в Росію.
Ризики для України
Ситуація з обміном полоненими і колаборантами викликає численні питання щодо внутрішньої безпеки України. Передусім, важливо підкреслити, що проект «Хочу к своїм» відіграє важливу роль у забезпеченні повернення українських громадян, але також піднімає питання моралі, справедливості та подальших кроків щодо забезпечення національної безпеки.
Процес обміну і виїзду таких громадян показує, як необхідно зберігати контроль за тими, хто, незважаючи на скоєні злочини, бажає повернутися в країну, яка продовжує порушувати міжнародне право і загрожувати мирному населенню.
Заключення
Проект «Хочу к своїм» — це не лише спосіб повернення полонених, але й важлива віха в історії війни з Росією. Він висвітлює питання моральної відповідальності, наслідків співпраці з ворогом і шляхи відновлення справедливості в Україні. Однак, незважаючи на всі позитивні аспекти цього проекту, важливо враховувати його наслідки для безпеки та моральної сторони процесу.
НАновости – новини Ізраїлу продовжать слідкувати за розвитком подій та надавати актуальну інформацію з цієї теми.
