На честь 9 травня з Москви до Ізраїлю везуть “частки вогню” у лампадці, правда не “благодатного”, а “пам’яті” – навіщо?

Автора цікавить, як вони будуть проносити горючий вогонь через ізраїльську митницю в Бен-Гуроні?

“В Ізраїлі Огонь проїхав 5 міст і 350 км… А протяжність країни з півночі на південь – всього 470 км”, – це цитата попередніх років…

Посольство РФ в Ізраїлі повідомило, що 4 травня в м. Москві стартувала щорічна “міжнародна патріотична акція «Огонь пам’яті»”.

“Цього року представники загальнонаціонального громадського руху «Народний фронт» передадуть “частинки Вічного вогню” від Могили Невідомого Солдата в Олександрівському саду в 21 країну, в тому числі в Ізраїль“.

Що за 21 країна?

Ага, ось – “в 21 країну Європи, Азії та Африки”: Білорусь, Болгарія, Венесуела, Замбія, Ізраїль, Індія, Кіпр, КНДР, Сербія та Абхазія (всього – 10 (!), які ще 11 – мабуть, будуть по дорозі з літака скидати – авось і долетить кудись….

А ось, в статті від 7 травня додалися ще Киргизія та Танзанія … опс!

Прямо як з благодатним вогнем, який несуть туди, куди вітер подує — якщо тільки в лампадках не опиняться кілька порожніх місць. Як у тій пісні: “Потомки переможців завжди знають, куди їхнє полум’я піде”

І ось він, момент істини: Росія вирішила в 80-й раз нагадати про свої “перемоги” і надіслала “Огонь пам’яті” в Ізраїль. І як вишенька на торті — не благодатний вогонь, а той, що з Могили Невідомого Солдата. Очевидно, Росія подумала: «А чому б не зробити це міжнародною акцією?» Ну що ж, погнали, «Огонь пам’яті» і в Ізраїль теж.

“Після старту акції представники Народного фронту та “Команди путіна”, військові, громадські діячі поклали квіти до Могили Невідомого Солдата”.

І це, звісно, не просто символ, а ще одна спроба путіна та його команди прикрасити свою зовнішню політику “перемогами минулого”.

Але, як це часто буває з подібними жестами, вони забули, що не всім, хто стоїть поруч з ними, цей вогонь буде в радість. З одного боку — пам’ять про загиблих, з іншого — спроба Росію знову виставити «переможницею». І так, це не благодатний вогонь, а політичний хід, але що з того? Головне — доставити і «запалити» в потрібних точках.

Для початку давайте згадаємо, що таке сходження Благодатного вогню в Єрусалимі. Кожного року, в ніч перед Пасхою, християни чекають чудо: вогонь ніби спускається з небес, і чудо — всі віряни можуть запалити свої свічки від цього вогню. Чисто релігійна магія, чи не так?

Преамбула: Сходження Благодатного вогню в Єрусалимі

В Ізраїлі, як і в інших країнах, сходження Благодатного вогню є важливою релігійною подією для християн. Кожного року у Великий четвер, коли православні християни святкують Пасху, з Гроба Господнього в Єрусалимі виходить вогонь, який віряни вважають чудом.

Сходження Благодатного вогню в Єрусалимі — це важлива релігійна подія, яка символізує світло та воскресіння. Однак його значення не обмежується лише Єрусалимом. Вогонь, який спускається з небес, розповсюджується по всьому світу, і це має як релігійну, так і культурну, а іноді навіть політичну значущість.

Як розповсюджують Благодатний вогонь по всьому світу?

Після того, як Благодатний вогонь спускається в Храмі Гроба Господнього в Єрусалимі, його забирають у спеціальні лампади і передають вірянам. Вогонь символізує світло, яке Христос приніс у світ, і його розповсюдження по різних регіонах є актом поширення цього світла та віри.

1. Доставка в інші регіони: Вогонь відправляють через дипломатичні канали та спеціальні рейси, використовуючи транспорт, щоб доставити його в інші міста і регіони, де проходять релігійні церемонії.
2. Релігійні церемонії в храмах: В різних країнах і містах вогонь використовують для організації урочистих богослужінь та релігійних церемоній у православних та католицьких храмах. В деяких місцях вогонь передають місцевим вірянам, символізуючи поширення світла по всьому світу.
3. Особливі способи транспортування: Для збереження вогню його часто транспортують у спеціально підготовлених лампах чи інших ємностях, щоб уникнути його втрати під час подорожі.

Навіщо розповсюджувати Благодатний вогонь?

1. Символіка світла: Вогонь символізує світло Христове і його перемогу над смертю. Розповсюдження вогню — це акт поширення світла та віри по всьому світу, об’єднуючи християн у різних куточках планети.
2. Єдність християн: Вогонь стає символом єдності християн, незважаючи на їхні різниці в національностях та конфесіях. Він нагадує про те, що всі християни об’єднані вірою в Спасителя.
3. Культурна та релігійна значущість: В деяких країнах передача вогню використовується не тільки для зміцнення релігійних зв’язків, але й для підтримки культурних традицій, а також зміцнення зв’язків між різними релігійними громадами.

Благодатний вогонь — це не просто церемонія, це символ світла, який об’єднує християнський світ, зміцнює віру і пам’ять про Велику Пасху. Його розповсюдження через дипломатичні канали та церковні свята показує, як важливий цей символ в зміцненні релігійної єдності та духовної зв’язку між народами.

“Огонь пам’яті”: що це за чудо таке і чому його відправляють в Ізраїль?

Що насправді стоїть за цим “Огнем пам’яті”?

Акція, як пишуть російські пропагандистські ЗМІ, стартувала у Могили Невідомого Солдата в Олександрівському саду (Москва), і “частинки вогню” в лампадках відправляються в більш ніж 130 міст Росії і 21 країну, включаючи Ізраїль. І ось на цей раз, вогонь не просто в символічному сенсі, а з конкретною політичною метою: зміцнення позицій Росії в світі, особливо на фоні їхніх дій в Україні.

• Не чи справді вони думають, що це вплине на Ізраїль?
• “Огонь пам’яті” — це просто чергова спроба повернути собі статус світової держави, і Ізраїль, звісно, не повинен в цьому брати участь. Цей жест виглядає як чергова маніпуляція, і не важливо, скільки разів його будуть «запалювати» в різних країнах. Вогонь цей не принесе нічого, крім політичної гри і підтримки Росії на глобальній арені.

“Народний фронт у Могили Невідомого Солдата в Олександрівському саду дав старт міжнародній патріотичній акції “Огонь пам’яті”, в рамках якої частинки Вічного вогню будуть доставлені в більш ніж 130 міст Росії та 21 країну, передає кореспондент ТАСС.

По традиції частину Вічного вогню передали солдати Президентського полку. Під час урочистої церемонії, представники президентського руху поклали квіти до Могили Невідомого Солдата”.

“Частинку Вічного вогню розжигли по спеціальних лампах, які доставлять в більше ніж 130 російських міст в рамках автопробігів, головний з яких пройде через регіони Донбасу та Новоросії і завершиться запалюванням вогнів в звільнених містах.

Розповсюдження “Огня пам’яті”: для кого цей вогонь?

“Огонь пам’яті” в 2025 році направляється в більш ніж 130 міст Росії – “І все це через російські автопробіги”, які обкочують ці “священні вогні” в тому числі, як написано – “по Донбасу та Новоросії”. Але давайте не будемо обманюватися — всі ці маршрути вогню нагадують скоріше геополітичні карти, ніж духовні подорожі.

Чому Ізраїль не повинен приймати “Огонь пам’яті”?

“Огонь пам’яті” — це не просто символ пам’яті, це політичний інструмент, який використовується для посилення позицій Росії. Для Ізраїлю важливо розуміти, що Росія використовує такі символи як частину своєї зовнішньополітичної стратегії, спрямованої на зміцнення позицій і впливу на міжнародній арені. Тому не варто брати участь в таких жестах, які виглядають як політичні маніпуляції.

Саме тому для Ізраїлю такі символи — це не щось святе чи піднесене, а скоріше інструмент тиску. Це набагато складніша гра, ніж просто пам’ять про загиблих, особливо якщо врахувати, як Росія використовує ці акти для просування своїх політичних цілей.

Висновок: гра з вогнем чи з пропагандою?

“Огонь пам’яті” в Ізраїль — це не просто церемонія, а політичний крок, спрямований на посилення російського впливу і зміцнення свого іміджу на світовій арені. Ізраїль, як країна, що підтримує Україну, не може ігнорувати політичний підтекст цієї акції. В такій ситуації участь у подібних заходах виглядає як підтримка російської пропаганди, а не акт пам’яті про загиблих.

Питання лише в тому, скільки довго Росія буде використовувати ці символи для маніпуляцій і як довго світ буде це терпіти. НАновини продовжить слідкувати за ситуацією, аналізуючи кожен крок Росії в її прагненні до світового домінування.