- 17 Квітня, 2025
- 1:28 pm
- Ізраїль
16 квітня 2025 року президент росії “зустрівся” з колишнім ізраїльським заручником Сашею Труфановим, який був звільнений з полону ХАМАСу.
На зустрічі путін заявив, що необхідно висловити подяку «керівництву ХАМАС за те, що вони пішли нам на зустріч і здійснили цей гуманітарний акт».
Однак посольство росії в Ізраїлі в офіційному повідомленні в Телеграм вирішило вирізати цей фрагмент тексту, приховавши згадку про подяку ХАМАСу. Чому російська дипломатія вирішила “приховати” ці слова від ізраїльтян?
Можливо, вони вважають, що в Ізраїлі такі ж наївні люди, як і вдома, яким можна навішати будь-яку лапшу на вуха?
Або просто соромляться? Можливо, їм дійсно здається, що можна без проблем наклеїти брехню, і ніхто не помітить?
Посольство росії в Ізраїлі: що “приховує” дипломатія?
Давайте розберемося, чому російське посольство в Ізраїлі, з його досвідом маніпуляцій у своїх внутрішніх каналах, вирішило вирізати з тексту подяку ХАМАСу. Відповідь на це питання насправді проста: російська дипломатія звикла до того, що всередині країни можна «навісити лапшу» на вуха і подавати абсурдні речі як «норму». В Росії давно роблять з терористів «партнерів» і годують свою аудиторію байками про «гуманітарні акти», де агресор перетворюється на героя. І ось вони вирішили, що з ізраїльтянами це теж пройде.
Дипломати, ймовірно, думали, що ізраїльтяни не помітять маніпуляцій, або, як це часто буває в росії, просто «зрозуміють» і промовчать. Ну а що?
Це ж Ізраїль, який в контексті путінської агресії проти України, здавалося б, має «пожати плечима» і змиритися з такою риторикою. Хіба не так? Однак ізраїльтяни, ймовірно, не так наївні, як передбачає російська дипломатія.
Якщо повернутися до фактів, то посольство росії не просто вирізало подяку ХАМАСу. Це визнання того, що вони очікують, що будуть маніпулювати сприйняттям ізраїльтян і уникати реальних наслідків. Видно, в Москві вважають, що їхні ізраїльські колеги сприймуть «гуманітарний акт» і публічне виправдання терористів як щось звичне і прийнятне. Адже в Росії вже давно звикли до того, що можна творити будь-які мерзоти, і їх не будуть перевіряти.
Приховування фактів і маніпуляції
Коли російське посольство вирішує приховати факт подяки терористичній організації, це вже не просто дипломатія, а явна спроба приховати реальний стан справ. ХАМАС, який довгі місяці тримав людей в полоні, тепер отримує подяку за те, що «пішов нам на зустріч» і «звільнив» людину, яка була його заручником. Це не гуманізм, а політична маніпуляція.
Але посольство росії, мабуть, вирішило, що ізраїльтяни, як і будь-яка інша аудиторія, сприймуть такі дії з належним розумінням — мовляв, що ж вони можуть, — і просто стримають критику.
путин з маленької букви, але з великим значенням
путин постійно розпалює підтримку тероризму і підриває основи міжнародної дипломатії. Посольство росії в Ізраїлі, як його вірний представник, вирішило, що ізраїльтяни не звернуть увагу на те, як підтримка терористів стала частиною російської зовнішньої політики. Коли терористи перетворюються на «партнерів», а насильство — на «гуманітарний акт», це підриває саму сутність міжнародних відносин.
Мовчання Ізраїлю: дипломатичний хід чи зрада?
Ізраїль поки що не вживає серйозних кроків у відповідь на маніпуляції з боку росії. Чому мовчання? Можливо, Ізраїль не хоче піднімати хвилю на дипломатичному рівні, надаючи перевагу більш тихому і прихованому вирішенню проблеми з росією. Але кожне мовчання в таких випадках лише зміцнює російську позицію. Стратегія мовчання, здається, не дає потрібних результатів, і Ізраїль має чітко позначити свою позицію щодо таких дій.
Аналіз: Коли терористів дякують — це не дипломатія, а пропаганда
Риторика, в якій звільнення заручників подається як «гуманітарний акт» з боку тих, хто сам тримав їх у полоні. Формулювання типу «пішли нам на зустріч», «проявили добру волю», «треба подякувати» виглядають зовні нейтральними. Але насправді — це один з найнебезпечніших інструментів пропаганди.
Заміну понять
Коли терористична організація, що здійснила масові вбивства, викрадення та катування, отримує публічне визнання за те, що відпускає не своїх людей, а тих, кого сама ж і викрала, це не гуманітарний акт, а продовження контролю. Це спотворення причинно-наслідкових зв’язків, яке перетворює агресора на «партнера».
Приниження жертв
Коли звільнення заручників подається як «послуга» чи «жест доброї волі», це знецінює страждання та травму тих, хто пережив полон. Жертв поміщають в абсурдну ситуацію, де вони мають бути вдячні тим, хто позбавив їх свободи. Це не просто ретравматизація — це насильство нового рівня: символічне, медійне, публічне.
Легітимізація насильства
Якщо терористи отримують політичні бали за звільнення заручників, це підриває основи міжнародних відносин і робить насильство вигідним. Кожне «дякую» за «гуманітарний акт» дає зелене світло новим захопленням і виправдовує насильство.
Зміщення центру тяжіння
Фокус в таких заявах зміщується не на заручників, їх страждання і провину терористів, а на фігуру, яка нібито «добилася» звільнення. Це спроба перенаправити увагу з насильства на політику, з суті — на ефект. Точка гуманітарної катастрофи перетворюється на сцену зовнішньополітичного торгу.
Медійна гра
Подібні формулювання — це не просто слова. Це керований сигнал для світової аудиторії: від близькосхідних союзників до західних спостерігачів. Це спосіб підриву моральної ясності: хто злочинець, хто жертва, хто рятує, а хто використовує врятованих.
Такий наратив не випадковий. Він вигідний тим, хто грає в довгу — на розмивання, втомленість і дезорієнтацію. По суті, це спроба змістити фокус з злочину на ефект, приховати справжній зміст відбувається.
Матеріал підготовлений для НАновости – новини Ізраїлю. Важливо продовжувати обговорювати такі події, щоб не допустити спотворення реальності та маніпуляцій на міжнародній арені.
