Відомий і популярний ізраїльський письменник Олег Бондаренко-Транський, автор понад 1500 оповідань про тварин, жорстко засудив ізраїльське МЗС через заявлену участь посла Ізраїлю в московському параді 9 травня 2025 року. У своєму зверненні він поставив під сумнів моральну та політичну обґрунтованість цього кроку, нагадавши про підтримку Москвою терористичних організацій, ворожих як Ізраїлю, так і Україні.
Повний текст публікується з дозволу автора:
Ганьба 9 травня і не тільки…
(думка громадянина та людини)
Отже. Як повноправний громадянин держави Ізраїль, який сумлінно сплачує податки, я маю повне право висловлювати свою думку щодо будь-яких політичних процесів, що відбуваються в нашій країні або за кордоном, але пов’язані з нашою державою. Звичайно, при цьому я не маю опускатися до образ і безпідставних звинувачень, а тому.
Користуючись демократією та плюралізмом, я висловлю свою думку про речі, які, на мій суб’єктивний погляд, не можуть бути мною підтримані, а якщо точніше — я категорично не згоден із ними.
Почнемо.
Посол Ізраїлю в Російській Федерації відвідала керівника РПЦ, пана Гундяєва, який займає керівну посаду в цій релігійній організації. У мене виникло питання у зв’язку з цим візитом: з якого часу посол Ізраїлю відвідує представників інших релігійних конфесій в інших країнах, тим самим висловлюючи їм підтримку?
Тим більше, що ця організація, РПЦ, не тільки схвалює напад на Україну та вбивства сотень тисяч людей, але й не висловлює незгоди з діями терористів, які нападають на Ізраїль. Чи можна вважати РПЦ християнською організацією, яка апріорі відмовилася від одного з основоположних принципів християнства — «не убий»? На мій погляд, ні. На мою думку, ця організація не лише не є християнською, а скоріше її можна тепер назвати сектою. Причому антихристиянською.
Друге питання.
Посол Ізраїлю в Московії заявила про свою участь у параді на Червоній площі в Москві з нагоди 9 травня. Я чекав пояснення нашого МЗС, яке явно підтримує цей візит. І тут мій подив, обурення і ступінь незгоди — зашкалили.
Можливо, керівникам нашого МЗС невідомі факти, які давно стали секретом Полішинеля? Наприклад:
- Візит представників терористичної організації ХАМАС до Московії після трагедії 7 жовтня та висловлення ними подяки уряду Московії за підтримку.
- Знайдена у величезній кількості зброя «Хезболли» російського виробництва.
- Підтримка Московією режиму аятол у Ірані, який ставить за мету знищення нашої держави.
- Передача Московією іранцям сучасних літаків. Для чого вони призначені? Як ви думаєте?
- Постійне засудження представником Московії в ООН, паном Небензею, Ізраїлю та постійне голосування проти нашої країни.
Чи буде посол Ізраїлю 9 травня стояти на одній трибуні з представниками Північної Кореї, Ірану, Білорусі, Палестинської автономії…? Цікаво, чи представники «Талібану» теж будуть запрошені? Чи буде вона тиснути їм руки? А «георгіївську стрічку» теж начепить?
Для мене особисто «георгіївська стрічка» рівнозначна символу нацистської Німеччини. Уявляючи собі цю картину, я приходжу в жах. Ступінь мого обурення, подиву і нерозуміння — безмежна.
Я питаю: що це? Це падіння нижче дна? Це спроба дискредитувати нашу країну в очах цивілізованого світу? Якщо так, то хто в нашому уряді в цьому зацікавлений і чому? Чому ніхто з керівників не вважав за потрібне відмежуватися від цього ганьби?
Ізраїль стане поруч із тими, хто підтримує агресію проти України? Ні, панове, мої співгромадяни. Я не тільки не можу погодитися з усім цим, але відчуваю себе зобов’язаним висловити свою незгоду з такими діями нашого МЗС.
Я маю на це право. Я маю право на свою думку, як і будь-хто з вас. І хочу вибачитися від себе і від імені всіх, хто думає так само, як і я, перед усіма, кого ці дії нашого МЗС зачепили.
Хочу попросити вибачення у героїв ЗСУ, які борються за свою незалежність. Хочу вибачитися перед усіма тими країнами, які, на відміну від нас, не поїдуть на цей шабаш. А це саме шабаш держав-терористів. І, на мою думку, Ізраїлю там нічого робити.
Я, як громадянин Ізраїлю і просто як людина, яка засуджує напад Московії на Україну і підтримку Московією ХАМАСу, Ірану… не можу мовчати.
Бо я громадянин і людина. Хоча, ні, не так. Я перш за все людина, а вже потім громадянин. І ще — мені страшенно боляче. Болісно за те, що Ізраїль таким чином втрачає своє обличчя. Обличчя в бруді. А потім спробуй відмийся. Адже від цього не відмиєшся.
З повагою, Олег Бондаренко-Транський.
Олег Бондаренко-Транський — письменник, чиї твори наповнені любов’ю до тварин і турботою про їхню долю
Олег Бондаренко-Транський народився 27 січня 1964 року в Херсоні, Україна. Його мати, Белла Львівна Транська, працювала лікарем, а батько, Дмитро Григорович Бондаренко, був інженером ТЕЦ. З дитинства він ріс серед тварин і рано навчився піклуватися про бездомних тварин, що згодом стало головною темою його творчості.
Після школи закінчив Херсонський індустріальний інститут, отримавши освіту в галузі механіки. Проте до професії він не відчував особливої тяги — його завжди більше приваблювала природа, тварини та творчість.
Репатріація в Ізраїль і шлях до письменництва
У 1997 році Олег Бондаренко-Транський репатріювався в Ізраїль, де влаштувався працювати на завод авіаційної промисловості. У країні, де тварини займають важливе місце в житті суспільства, він продовжив піклуватися про братів наших менших.
Попри технічну професію, до письменництва він прийшов лише через роки. Натхненням стала смерть його улюбленого кота Тома. У 2019 році він почав писати оповідання, передаючи в них історії про тварин, їхні долі та взаємини з людьми.
На сьогодні він опублікував чотири книги і написав понад 1500 оповідань. У них він говорить не лише про тварин, а й про моральні цінності, людську відповідальність, доброту та відданість.
«Знайти останнього вижилого» – оповідання про трагедію
Одним із найсильніших творів автора стало «Знайти останнього вижилого» (оригінал тут), присвячене подіям 9 жовтня. Оповідання пов’язане з трагедією у кібуці Бе’ері, який зазнав нападу терористів.
Головна героїня повертається на місце зруйнованого будинку і знаходить кошеня, що залишилося єдиною уцілілою істотою серед руїн. Цей символічний образ показує не лише масштаб трагедії, а й надію на відновлення, вірність і силу життя.
Творчість, що змінює ставлення до тварин
Олег Бондаренко-Транський продовжує активно писати, ділячись своїми творами з широкою аудиторією. Він веде групу у Facebook, де публікує свої оповідання та обговорює з читачами важливі питання, пов’язані із захистом тварин та їхніми правами.
Прочитати оповідання Олега Бондаренка-Транського можна на його сайті:
А також у його соціальних мережах:
https://www.facebook.com/groups/7922837564408583
https://www.facebook.com/profile.php?id=100025650303697
https://www.facebook.com/groups/1366835310394353/
https://www.youtube.com/@olegbondarenko1157
Його твори читають люди по всьому світу, адже вони навчають співчуттю, відповідальності та любові. В Ізраїлі, країні, де повага до тварин є частиною культури, його творчість знаходить особливий відгук.
НАновини – Новини Ізраїлю підтримують позицію Олега Бондаренка-Транського. Ізраїль не повинен ставати поруч із тими, хто підтримує терор і агресію. Участь у такому заході суперечить інтересам країни та її громадян.