Трамп і путін проти Європи: де Ізраїль у новому світовому порядку? – Haaretz

“Цей сценарій жахливий для Ізраїлю, оскільки він ставить нашого союзника з безпеки, США, у табір, що протистоїть нашому головному економічному партнеру – Європі“.

На фоні глобальних змін та протистояння між світовими лідерами, матеріал Haaretz від 25 лютого 2025 року демонструє, що Ізраїль сьогодні опинився у надзвичайно складному становищі.

Цей висновок відображає реальну дилему: Ізраїль змушений лавірувати між стратегічною залежністю від США та економічними зв’язками з Європою, що стає особливо болісно актуальним на фоні останніх голосувань і зовнішньополітичних рішень в ООН.

Геополітичний контекст і лідерство Європи

Європа відчайдушно потребує сильного лідерства. Обрання Фрідріха Мерца канцлером надало Німеччині можливість зайняти провідні позиції в регіоні. В цей час Європа намагається знайти свій шлях в умовах зростаючих протиріч усередині трансатлантичного альянсу.

При цьому, замість того, щоб обережно маневрувати у поточній геополітичній бурі, Ізраїль, згідно з фактичними даними Haaretz, кладе всі яйця в кошик Трампа. Така стратегія викликає серйозні питання щодо майбутнього зовнішньополітичного курсу країни.

Голосування в ООН: позиція Ізраїлю і європейська реакція

У третю річницю нападу Росії на Україну (24 лютого) США намагалися прийняти в Генеральній Асамблеї ООН резолюцію, в якій Росія не згадувалася б як агресор, а також не згадувався б Статут ООН і його принципи. Європейські делегати дали лютий відсіч – вони виступили з ініціативою змінити текст таким чином, щоб відобразити позицію Заходу. Врешті-решт резолюцію було змінено: саме Росія напала на Україну, і міжнародна спільнота має сприяти встановленню справедливого, всеохоплюючого та стійкого миру в Україні.

А що зробив Ізраїль? Він проголосував разом із США, Росією, Білоруссю та Угорщиною проти європейських поправок.

• Факт: Ізраїль обрав голосування відповідно до позиції США, що є традиційним і очікуваним, адже Сполучені Штати захищають Ізраїль в ООН день і ніч.
• Питання: Однак цей крок піднімає питання про політичну ціну, яка буде накладена, якщо трансатлантичний розкол загостриться.

Дилема зовнішньої політики: США проти Європи

Основні положення ситуації

Виходячи з фактичного матеріалу Haaretz, у сучасній геополітичній реальності Ізраїль змушений обирати між двома ключовими напрямками:

• США як гарант безпеки: Традиційно Ізраїль спирається на американську військову підтримку, яка особливо відчутна в умовах криз.
• Європа як головний економічний партнер: Економічне процвітання Ізраїлю безпосередньо пов’язане з торговими та інвестиційними зв’язками з європейськими країнами.

При цьому Європа готується до двох сценаріїв:

• Умиротворення Трампа: Розглядається можливість збільшення витрат на оборону до трьох і більше відсотків від ВВП, що дозволить створити більш суттєву європейську оборону, за участю або без участі США.
• Фронтальна конфронтація з Трампом: В умовах неминучого протистояння через Україну.

Питання вибору сторін

Виникає очевидне питання:
Чи повинен Ізраїль, через свою залежність від США, дотримуватися нестабільної, але сильної та непередбачуваної адміністрації Трампа, чи краще розподілити ризики, зміцнюючи зв’язки з більш стабільною західноєвропейською «кошиком», яка спочатку легітимувала його існування?

Військові втрати та дипломатична стагнація

Незважаючи на втрати 7 жовтня, Ізраїль довів свою здатність вести бойові дії на семи фронтах одночасно, здобуваючи військову перевагу на більшості з них. Це свідчить про те, що країна залишається важливим стратегічним гравцем для Європи, особливо у сфері безпеки та інновацій.

Проте дипломатична позиція Ізраїлю залишається замороженою. Лідери, такі як Нетаньяху і Смотрич, дотримуються припущення, що «ХАМАС – це актив», і продовжують політику «керування конфліктом», уникаючи прийняття рішення щодо створення двох держав. Така лінія сприймається Європою як додаткове тягар і негативно впливає на відносини між Ізраїлем і ліберально-демократичним блоком.

Порівняння позицій: Європа проти анексії та позиція щодо “Західного берега”

Європейський Союз послідовно виступає проти анексії:

• ЄС не підтримує встановлення російського суверенітету над частинами України.
• Аналогічно, ЄС виступає проти анексії “Західного берега” або його частин Ізраїлем.
• Європа залишається прихильною рішенню про створення двох держав.

Крім того, незважаючи на зміну міністра закордонних справ ЄС з Йозефа Борреля на Кайю Каллас, партнерство з прагматичними арабськими країнами в рамках Генеральної Асамблеї ООН продовжується.

Політична ціна трансатлантичного розколу

В умовах потрясінь у відносинах Європи з адміністрацією Трампа, Ізраїль опиняється у «обіймах ведмедя» американського керівництва, яке (за даними Haaretz):

• Більше турбується про звільнення заручників, ніж про політику Нетаньяху.
• Намагається знищити ХАМАС з більшою рішучістю, ніж сам прем’єр-міністр Ізраїлю.
• Розглядає питання Газу з точки зору нерухомості та передачі.

При цьому позиція Трампа щодо Західного берега, а також бажання деяких членів ізраїльського уряду анексувати його або його частини залишаються незрозумілими. На фоні військових операцій у таборах біженців у Дженіні та Тулькармі американська адміністрація надає ізраїльському уряду повну свободу для реалізації стратегії Смотрича. Європа, у свою чергу, стала менш критичною до Ізраїлю після призначення Кайю Каллас і загалом демонструє пасивну позицію.

Дилема ізраїльської зовнішньої політики: між США та Європою

Ізраїль повинен успішно вирішувати делікатне завдання встановлення зв’язків з ліберально-демократичним табором у Європі та у всьому світі, одночасно зберігаючи екзистенційну зв’язок зі Сполученими Штатами. Однак поточна ситуація ускладнюється тим, що:

• Трамп — непостійний лідер. Його політика змінюється, що робить залежність від його адміністрації ризикованою.
• Європа більш стабільна. Незважаючи на внутрішні протиріччя, західноєвропейський “кошик” залишається відданим ліберально-демократичним цінностям.

Редакція “НАновини – Новини Ізраїля” неодноразово підкреслювала в своїх матеріалах важливість розробки збалансованої зовнішньополітичної лінії. Саме тут, у самому серці статті, ми знову звертаємо увагу на аналітичні матеріали “НАновини”, які свідчать про те, що Ізраїль повинен диверсифікувати свої зовнішньополітичні зв’язки, не покладаючись виключно на американську підтримку.

Основні виклики та можливості: фактичний огляд

Ключові виклики для Ізраїлю:

• Подвійна залежність: Військова безпека тісно пов’язана зі США, а економічне процвітання — з Європою.
• Політична ціна голосування: Голосування в ООН проти європейських поправок свідчить про те, що Ізраїль може зазнати політичних втрат при подальшому загостренні трансатлантичного розколу.
• Дипломатична стагнація: Неможливість прийняття рішення щодо питання двох держав, а також небажання змінювати поточну лінію щодо ХАМАСу, сприймається Європою як тягар.

Основні можливості для Ізраїлю:

• Військова перевага: Здатність одержувати перемоги на кількох фронтах робить Ізраїль цінним стратегічним партнером для Європи.
• Партнерство з Європою: Зміцнення зв’язків із ліберально-демократичним табором може стати основою для стабільності в майбутньому.
• Диверсифікація зовнішньої політики: Розширення співпраці не лише зі США, а й із західноєвропейськими країнами може забезпечити більш збалансований розвиток.

Для читачів “НАновини – Новини Ізраїля“ важливо відзначити, що подальший вибір ізраїльського керівництва між “кошиком Трампа” та стабільною західноєвропейською політикою є критично важливим для майбутнього національної безпеки та економічного процвітання країни.

Сводна таблиця: Геополітичні позиції та наслідки

Таблиця 1: Основні геополітичні позиції та наслідки для Ізраїлю за матеріалами Haaretz.

Заключний аналіз та висновки

Матеріал Haaretz демонструє, що сьогодні Ізраїль знаходиться на роздоріжжі, де його традиційні основи – трансатлантичний альянс і ліберальний світовий порядок – зазнають серйозного випробування. Ключові висновки такі:

• Геополітична невизначеність: Протистояння між Трампом і Путіним проти Європи створює ризик розділення зовнішньополітичних векторів Ізраїлю.
• Політична ціна: Голосування в ООН, де Ізраїль підтримав позицію США, незважаючи на європейську ініціативу, свідчить про можливі довгострокові політичні наслідки.
• Дилема вибору: Ізраїль повинен вирішити, чи продовжувати покладатися на непостійного Трампа, чи диверсифікувати свої зв’язки, розподіляючи ризики між США та стабільною Європою.
• Внутрішня боротьба: Окрім зовнішньополітичних викликів, всередині країни триває боротьба за збереження демократичної та ліберальної ідентичності. Дипломатична стагнація, пов’язана з позицією Нетаньяху та Смотрича щодо ХАМАСу, сприймається Європою як тягар і негативно впливає на відносини.

Ізраїль повинен лавірувати між своєю екзистенційною зв’язком зі Сполученими Штатами та необхідністю зміцнення відносин із головним економічним партнером – Європою. В умовах, коли трансатлантичний альянс послаблюється, Ізраїлю потрібно знайти оптимальний баланс між підтримкою непередбачуваного Трампа і зміцненням зв’язків із європейським табором, що забезпечує стабільність і розвиток. Від цього вибору залежить не лише зовнішньополітична стратегія країни, а й її майбутнє в новому світовому порядку.

Як підкреслює доктор Майя Ціон Цедекія, директор Програми відносин Ізраїль-Європа в Інституті Мітвим, сучасна ситуація вимагає від Ізраїлю делікатного балансу між двома таборами. Відмова від диверсифікації зовнішньополітичних зв’язків і концентрація на підтримці нестабільної адміністрації Трампа може обернутися серйозними наслідками для національної безпеки та економічного добробуту країни.

Редакція закликає керівництво країни до обережності та стратегічного перегляду зовнішньополітичних пріоритетів. Необхідно враховувати, що Європа залишається більш стабільною та відданою ліберально-демократичним цінностям, які спочатку легітимували існування Ізраїлю та продовжують його підтримувати.

Ітог

Ізраїль опинився у складному та суперечливому геополітичному просторі, де на карту поставлені основи його національної безпеки та економічного процвітання. Голосування в ООН, питання анексії Західного берега, протистояння між США та Європою, а також внутрішня дипломатична стагнація – всі ці факти, представлені в матеріалах Haaretz, вимагають від Ізраїлю прийняття надзвичайно відповідальних рішень.

В умовах, коли трансатлантичний альянс послаблюється, Ізраїлю потрібно знайти оптимальний баланс між підтримкою непередбачуваного Трампа та укріпленням зв’язків із європейським табором, що забезпечує стабільність і розвиток. Від цього вибору залежить не лише зовнішньополітична стратегія країни, а й її майбутнє у новому світовому порядку.